Jutro 10 lat temu | Завтра 10 років тому

Spektakl niezależnego teatru GAS| Вистава незалежного театру GAS

Według statystyk co czwarty mieszkaniec stolicy Dolnego Śląska ma ukraińskie obywatelstwo. Ile z tych osób przeżywa właśnie tutaj jeden z najważniejszych etapów życia – przejście od dzieciństwa do dorosłości?

Jak to jest – doświadczyć pandemii i edukacji zdalnej, a potem nagle znaleźć się w centrum największej wojny w Europie od czasów II wojny światowej? Jak żyć i dorastać w dwóch odmiennych rzeczywistościach? Czym kierować się, dokonując wyborów dotyczących własnej przyszłości? Jak jednocześnie utrzymywać kontakt z domem i integrować się z polskim społeczeństwem?

Młodość powinna być czasem przygody i eksperymentów, pozwalającym na swobodne odkrywanie własnej tożsamości. Tymczasem nastolatki i nastolatkowie z Ukrainy przeżywają ten ważny okres życia w cieniu największej wojny w Europie od zakończenia II wojny światowej.

Głos młodej Ukrainy

„Jutro 10 lat temu” to dokumentalny spektakl niezależnego teatru GAS, wyreżyserowany przez Sofię Onishchenko i Darię Bogdan oraz współtworzony przez osoby w wieku od 12 do 19 lat, pochodzące z różnych części Ukrainy. To młodzież, która większość swojego życia przeżyła w warunkach wojny, a do Polski wyemigrowała po rozpoczęciu pełnoskalowej inwazji Rosji na Ukrainę. Spektakl opowiada o osobistych historiach młodych Ukraińców i Ukrainek, ich refleksjach na temat rzeczywistości, w której przyszło im żyć, oraz o marzeniach i wizjach przyszłości – własnej, europejskiej i globalnej. Stanowi ich artystyczną odpowiedź na doświadczenia współczesności.

Spektakl łączy przyszłość („jutro”) z przeszłością („dziesięć lat temu”), zwracając uwagę na głos młodego pokolenia Ukraińców i Ukrainek, uczących się dziś w polskich szkołach lub mieszkających w Polsce i kontynuujących naukę zdalnie w szkołach działających w Ukrainie.

За статистикою, українське громадянство має кожен четвертий мешканець столиці Нижньої Сілезії. Скільки з цих людей переживають тут один із найважливіших етапів життя – перехід від дитинства до дорослого життя? Як це – пережити пандемію та дистанційне навчання, а потім раптом опинитися в центрі найбільшої війни в Європі з часів Другої світової? Як жити і розвиватися в двох різних реальностях? Що слід враховувати, роблячи вибір щодо свого майбутнього? Як зберегти зв’язок із домом і водночас інтегруватися в польське суспільство?

Молодість повинна бути часом пригод і експериментів, що дозволить вільно відкривати свою особистість. Тим часом підлітки з України переживають цей важливий період свого життя під час найбільшої війни в Європі після Другої світової війни.

«Завтра 10 років тому» – це документальна вистава незалежного театру GAS вирежисерована Софією Оніщенко та Дарією Богдан, створена спільно із молодими людьми віком від 12 до 19 років з різних куточків України – молодими людьми, які більшу частину життя прожили в умовах війни та емігрували до Польщі після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Він розповідає особисті історії молодих українців, їхні роздуми про світ, у якому вони живуть, їхні мрії та бачення майбутнього – з їх власної точки зору, з точки зору Європи та всього світу. Це їхня художня відповідь на дійсність.

Вистава пов’язує майбутнє («завтра») з минулим («десять років тому»), а її мета — привернути увагу до голосів молодого покоління українців, які нині навчаються в польських школах чи живуть у Польщі та навчаються дистанційно в українських школах.